Епатаж триває №2

Цей допис - продовження оцих двох попередніх:

1. Старе прислів'я:  http://pidsvidomo.blogspot.com/2013/02/blog-post.html
2. Епатаж триває:  http://pidsvidomo.blogspot.com/2013/04/blog-post.html


Згадав колишнє, читаючи книгу Віктора Астафьєва "Прокляты и убиты. Книга первая. Чертова яма." Здається мені твір автобіографічний.
Мова йде про роту новобранців, які прийшли у "второе отделение совхоза имени товарища Ворошилова ... усопшую в снегах деревню Осипово". Здається десь у Сибіру. Там їх розібрали по ізбах, відігріли, підгодували та вкладають спати. Далі такий собі інструктаж на ніч:

"Уже погасив лампу, в потемках, с печи, до которой едва добрался хозяин и ублаженно засвистел носом, устраиваясь рядом с ним, Настасья Ефимовна дала последнее распоряжение: — По малой нужде, робятушки, можно в таз, под рукомойник. Пили всеш-ки. По большой прижмет — в огород не бегайте — испростынете. Борьке в свинарник цельте — у его тепло, и он не кусатца."

 Здається мені, що нема сортіра у дворі в Настасьї Єфімовни... нема.