Басаврюк XX

Читацький щоденник

Дмитро Білий. "Басаврюк ХХ"

Пригодницький твір - головні герої якого - бувші вояки армії УНР, замішаний на історії з додаванням містики. Прослухав із задоволенням. Єдиний недолік аудіо варіанту - відсутність пауз між главами. Іноді заважає.

Офіційний анонс:

Твір, який пропонується Вашій увазі, виник внаслідок збігу досить несподіваних обставин, першою з яких стала знахідка рукопису невідомого автора зі середовища українських політичних емігрантів покоління УНР. Рукопис зберігався в архіві журналу «Вольное казачество — Вільне козацтво», і належав до періоду 20–30 -х рр. Автор, працюючи над науковим дослідженням про національну революцію 1917-1921 рр., не звернув спочатку увагу на цей белетристичний твір, але декілька нових документів (обставини, за яких автор зміг з ними познайомитися, поки не можуть бути розголошені) довели, що він зіткнувся з дивовижною історією, котра навряд чи може бути охарактеризована як белетристика. Єдиною заслугою автора можна вважати обробку документів у напрямі осучаснення їх мови і об'єднання в певній логічній послідовності. Ще трохи інформації про роман
Чи справді історія між двома світовими війнами була такою простою? Таємні організації, ритуали в Храмі Жаху і життя звичайних людей, приречених на люту загибель в горнилі безглуздих для них битв. Серед них живуть і ведуть свою боротьбу люди, які знають трохи більше.

Роман Д. Білого «Басаврюк XX» з його виразною гоголівською алюзією є однією з найвдаліших спроб авантюрно-містичного характеру в сучасній українській літературі.
У ньому можуть бути, а хтось напевне і знайде, недоліки. Та найголовніше те, що у нас з’явився ще один автор, який може розказати історію; автор, який мислить сюжетами, подіями; автор, якого можуть читати всі.

Оцінка: 9(з 12-ти)