Скіфська чаша царя Аріанта

Подорожні нотатки

 

"Батько" історії Геродот згадує про чашу (казан) фантастичних розмірів, який було зроблено за наказом скіфського царя Аріана з наконечників стріл.

Це джерело (гірке джерело) лежить на межі країн скіфів-землеробів і алізонів. Назва цього джерела і місцевості, звідки витікає його вода, по-скіфському Ексампай, а по-еллінському — Священні Шляхи» (Геродот, 192). Трохи далі «батько» історії додає: «Отже, проміж рік Борисфен і Гіпаніс є місцевість Ексампай … В тому місці стоїть казан, ушестеро більший від кратера, що його присвятив Павсаній, син Клеомброта в гирлі Понту Евксіну… Цей казан у Скіфії вільно вміщує шістсот амфор і завтовшки цей скіфський казан має шість стіп. Як кажуть тубільці, його було зроблено з наконечників стріл»

Скіфська чаша та місцевість Ексампей здавна не давали спокою багатьом людям.
Маю дві власні версії місцезнаходження скіфської чаші.

Спочатку про терміни. Моя версія.
Борисфен - Дніпро.
Гіпаніс - Південний Буг.
Гірке джерело - витоки річки Гнилий Єланець, що впадає в Південний Буг біля Нової Одеси.
Місцевість Ексампей - Бобринецький - Новоукраїнський райони Кіровоградської області.

Та історія Геродота, що дійшла до нас переписувалася понад 40 разів, тому до деталей треба ставитись критично.

Якщо припустити, що чаша (казан) стояв в місцевості Ексампай, то імовірний кандидат - Устинівське Монастирище на р.Інгул.

N47°50,3891' , E32°23,8848'
Географічне розташування не суперечить Геродотовому опису.
92км на захід Бузький Гард.
120км на південний схід - Дніпро в районі Мар"янське, Нововоронцовка.
Назви річок Саваклей, Сугоклея.... цікаві, скажемо так. Співзвучні Ексампею.
На відстані 1.5 км. знаходиться могила(курган)... Царський :O
І найголовніше - саме "монастирище". 

Кам"яний пагорб, заввишки, приблизно 13м, завширшки 20м та в довжину 50 м. З західного боку омивається річкою Інгул, витягнутий з півночі на південь. З південного боку похилий, зі стежкою, що проходе між двома кам"яними стовпами, з північного боку - прямовисний. 

На верху цього пагорбу каміння дуже чудернацької форми, я би сказав з рівчаками для стоку крові. 

Ходив я довкола і зверху роздивлявся і залишилось у мене враження, що пагорб той - рукотворний. Така собі мегалітична споруда і то - дуже давня. Не можу я повірити в ерозію, вітри, дощі, які таким чином порепали каміння, що величезні брили лежать одна на одній як цеглини, з перев"язкою. Якщо казан був досить великий (версія Алєксандра Щєґлова) - він мав би стояти з північного боку пагорба, в один рівень з верхнім краєм пагорбу. Якщо казан був менший (версія Валєрія Родіна), він чудово розмістився би зверху.

Якщо припустити, що казан стояв не в місцевості Ексампей, просто у геродота опис місцевості де стояла скіфська чаша було подано після опису Ексампея, то черговий кандидат на місцезнаходження чаші - місто Кривий Ріг ;)
Це місце теж не просте. Магнітні аномалії та уранові руди не могли не впливати на оточуючий світ. Розташування підходить під опис Геродота
Десь 150 км на захід Бузький Гард, і десь 130 км на схід Запорізька Січ.
Ще донедавна серед вигинів річки Інгулець, неподалік від річки Саксагань була висока могила (курган). На картах 18-19-го сторіччя цей курган називався Царьова Могіла, та були позначені залишки стародавньої споруди. 

Саме там знаходилась "ставка" кошового отамана Інгульської паланки Війська Запорозького Низового.
Чим не місце для скіфсьої чаші?

А ховали скіфських царів, цілком можливо, на річці Мертвовод. Західна частина скіфії, там, де сонце сідає...