Паракорд. Перше знайомство.

Паракорд - парашутна стропа, стійка до зовнішніх впливів, що витримує на розрив 250 кг.

    Кажучи по простому - міцна мотузка з приємним зовнішнім виглядом з якої можна зробити і корисні речі і сувеніри. Паракорд наразі модна штучка, або висловлюючись модними словами - паракорд зараз в тренді. 

    Почав я з того, що сплів такий браслет. Подібні браслети називають браслети виживання та оздоблюють їх додатково кресалом, трутом та гачками. В моєму браслеті нічого додаткового нема. Лише паракорд.

Легкий, на руці заважає не більше ніж годинник.

Вузол править за ґудзик.

    Характерною рисою саме цього браслета є те, що він дуже швидко розплітається. Буквально кількома рухами він перетворюється на 4.5 метри мотузки. До речі, ту мотузку можна легко "розібрать" на сім міцних ниток та оболонку.

     Для чого людині може знадобитись така мотузка? Згадав я анекдот про те, що "...ріки міліють, ліси вирубуються, скоро не буде де ..." ;) Ну так от, раптом що, а мотузка в мене є :)

    Тепер без сміху. Звичайно, в місті, їздячи тролейбусом до роботи і назад додому мотузка мабуть не знадобиться. Ті ж хто вибирається час від часу на дику природу або мають не остаточно прогнозоване життя знають, що така річ ніколи не буде зайвою. І жгут накласти і прив'язати щось, і підвісити, і відремонтувати.
    Виходячи з дому і маючи в кишенях мобільний телефон, трохи грошей, ніж (нехай і маленький) та шмат мотузки, можна значно легше впоратись з ніколи не передбачуваною, надзвичайною ситуацією.

Ще деякі мої вироби з паракорду - можна подивитись тут.

Як хрестились за совєтів

Розповім те, що почув від своєї бабусі, а вона це все пережила.
Як хрестяться зазвичай православні? Зверху вниз та від правого плеча до лівого. Во ім'я Отця та Сина та Святого Духа, амінь.
Що робив свідомий совєтський службовець перед виходом з дому? Рухи повторювались, та мотивація(слова) вже інші. Шляпу надів, матня застібнута, посвідчення(в правій кишені) на місці, партквиток(в лівій кишені) теж... Пішов...
От така се-ля-ві, малятка.

За совєтів, чи не найжахливіша річ була - втрата партквитка. Без цього папірця, на волі, тобі світила лише лопата або кайло.

Про щось подібне згадується і тут з невеличкою відмінністю для військовослужбовців:
http://samlib.ru/b/bondarewskij_l/blinov.shtml

Євромайдан.

Я був на "майдані" в своєму місті. Для чого? Щоб подивитись чи багато не байдужих та рухливих. Чому? Не тому, що хочу в Євросоюз, тому, що НЕ ХОЧУ в Тайожний союз.
Фактично, як на мене, Україні не треба ніяких союзів. 

Я за Незалежну Україну.
Як на мене, починаючи від Богдана, всі біди в Україні від того, що шукають українці до кого би притулитись. 

Одні тягнуть на захід, інші - на схід. Від того виходить лише руїна. 

Я за Незалежну Україну з сильним військом, на зразок швейцарського, та з промисловістю орієнтованою не на увесь світ, а лише на задоволення потреб українців, на зразок ісландської.
Як на мене - екологія важливіше ніж гіганти індустрії. 

Мати чисту питну воду важливіше ніж продавати металопрокат, вугілля та руду за кордон.