Турецький палац в Україні

Подорожні нотатки

На Одещині (N46°57,8413' E30°57,9121') руйнується палац часів Османської імперії. 

Епатаж триває

    Як завжди несподівано, впала чергова крапля інформації щодо одного нетолерантного прислів'я (http://pidsvidomo.blogspot.com/2013/02/blog-post.html), про яке я писав раніше. Ця чергова порція інформації доводить (особисто мені), що прислів'я має під собою реальне підгрунтя.

    Днями дивився москвинський, несподівано цікавий, фільм - "Рассказы".  В одному з сюжетів фільма згадується історичний роман Алєксєя Толстоґо "Пьотр Пєрвий". Автор, безперечно, патріот Московії, патріот більшовизму, захоплюється Петром. За його словами, роман про те, як 

...«Россия молодая мужала гением Петра» – императора, военачальника, строителя и флотоводца!

     Цей патріот Россійской Імпєріі вкладає в уста Петра наступні слова, що звернені до москвинів:

– На ином дворе в Москве у нас просторнее… А взять метлу, да подмести двор, да огород посадить зело приятный и полезный – и в мыслях ни у кого нет… Строение валится, и то вы, дьяволы, с печи не слезете подпереть, – я вас знаю… До ветру лень сходить в приличное место, гадите прямо у порога… Отчего сие? Сидим на великих просторах и – нищие… Нам то в великую досаду…

    Звичайно, твір художній, нотаріально не завірений, та чомусь мені здається, що Алєксєю Толстому в цьому питанні можна вірити. Не став би він на своїх зємляков напрасліну возводіть. А звідси витікає, що вище згадане прислів'я хоч і нетолерантне, та проте, не маячня.